http://texty.org.ua/fragments/Останні фрагменти ТекстівukThu, 11 Jun 2026 13:47:29 +0000https://texty.org.ua/fragments/117642/ukrayinski-drony-peretvoryly-klyuchovu-trasu-do-krymu-na-shose-smerti-dlya-okupantiv-the-guardian/Українські дрони заблокували трасу Р-280 на Крим, влаштувавши окупантам логістичний локдаун. Військовий трафік на «шосе смерті» впав на 71% завдяки безпілотникам зі ШІ.Thu, 11 Jun 2026 13:47:29 +0000https://texty.org.ua/fragments/117642/ukrayinski-drony-peretvoryly-klyuchovu-trasu-do-krymu-na-shose-smerti-dlya-okupantiv-the-guardian/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/2048.original.png" alt="Дрон Hornet. Фото: Spc. Thomas Dixon/7th Army Training Command" width="3800" height="2440"/> <figcaption>Дрон Hornet. Фото: Spc. Thomas Dixon/7th Army Training Command</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="qpwp6">Про це пише <a href="https://www.theguardian.com/world/2026/jun/11/highway-of-death-the-ukrainian-drone-campaign-menacing-russian-logistics" target="_blank" rel="noopener noreferrer">The Guardian</a>. </p><p data-block-key="d7kd9">Як зазначає видання, завдяки масштабній кампанії ударів безпілотників із ШІ, рух військових вантажів загарбників уздовж Азовського узбережжя скоротився на 71%. </p><p data-block-key="7cmap">Окупаційна влада вже порівнює дії Сил оборони України з блокадою, намагаючись обмежити пересування автошляхом, який є головною сухопутною альтернативою Кримському мосту.</p><h2 data-block-key="dv60v">Пастка на Азовському узбережжі</h2><p data-block-key="26iem">Російське командування тривалий час вважало автотрасу Р-280, яка сполучає Ростов-на-Дону з окупованими Маріуполем, Мелітополем та Кримом, своєю головною артерією забезпечення. Як йдеться у статті, у Москві цей маршрут називали «Новоросія» і розглядали як безпечніший сухопутний коридор в обхід уразливого та постійно атакованого Керченського мосту. </p><p data-block-key="fgb86">Проте останнім часом ситуація кардинально змінилася. Українські безпілотники встановили повний контроль над повітряним простором уздовж цієї лінії, через що Сили оборони України дали трасі нову промовисту назву — «шосе смерті».</p><p data-block-key="16kos">З кінця травня дорогу практично повністю закрили для цивільного автотранспорту. Водії регулярно фіксують на камери згорілу техніку на узбіччях та навіть моменти безпосередніх прильотів. Ситуація для росіян погіршилася цього тижня, коли після серії точкових ударів безпілотників зупинився рух на стратегічно важливому Чонгарському мосту, який з'єднує окуповану частину Херсонщини з півостровом. </p><p data-block-key="e1qqh">Представники 1-го окремого штурмового полку ЗСУ публічно підтвердили, що повністю контролюють усі спроби ворога провести ремонтні роботи та готові вносити далекобійні корективи в будь-який момент.</p><h2 data-block-key="4khuh">Тактика роїв</h2><p data-block-key="5d24t">Нинішня операція є частиною масштабної «мідлстрайк-кампанії», спрямованої на ураження об'єктів у тилу ворога на відстані від 20 до 200 кілометрів від лінії фронту. Журналісти підкреслюють, що інтенсивність таких атак суттєво зросла. </p><p data-block-key="8d8o2">За даними командування Сил безпілотних систем України, за останні два тижні трафік військових вантажів на трасі впав майже на три чверті. </p><p data-block-key="4fan2">Для досягнення такого результату українські оператори, зокрема з 412-ї бригади Nemesis, застосовують нову тактику масованих роїв безпілотників, що стало несподіванкою для ППО окупантів. </p><p data-block-key="7j40v">У матеріалі повідомляється про активне використання дронів американського виробництва Hornet, які оснащені штучним інтелектом для автоматичного розпізнавання вантажівок і здатні патрулювати колони на відстані до 150 кілометрів. </p><p data-block-key="d2ci3">Окрім того, ЗСУ розгорнули використання вітчизняних легких безпілотників Morrigan, які запускаються без злітної смуги за допомогою спеціальних рейок чи катапульт. </p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117641/shcho-obyednuye-eksholovu-enerhokomisiyi-vr-nardepa-kucherenka-z-fihurantamy-spravy-midas-rozsliduvannya/Розслідування «Схем» виявило можливі зв'язки нардепа Олексія Кучеренка з фігурантами справи «Мідас» про розкрадання в енергетиці через «плівки Міндіча» та продаж квартири Цукерманам.Thu, 11 Jun 2026 13:02:03 +0000https://texty.org.ua/fragments/117641/shcho-obyednuye-eksholovu-enerhokomisiyi-vr-nardepa-kucherenka-z-fihurantamy-spravy-midas-rozsliduvannya/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/b1177912-7270-422f-c494-08debadc7311_w1597_n_r1.original.png" alt="Олексій Кучеренко/Фейсбук" width="1597" height="898"/> <figcaption>Олексій Кучеренко/Фейсбук</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="x8z9h"> Про це йдеться у <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-narodnyy-deputat-kucherenko-zvyazky-fihuranty-spravy-midas/33776808.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">розслідуванні</a> проєкту «Схеми» (Радіо Свобода). </p><p data-block-key="8dusp">Як пишуть автори статті, народний депутат від партії «Батьківщина» Олексій Кучеренко, який у 2024–2025 роках очолював профільну тимчасову слідчу комісію (ТСК), згадується на записах підозрюваних. </p><p data-block-key="3c83s">Крім того, журналісти виявили угоду про продаж елітної нерухомості в центрі столиці родині ще одного фігуранта справи, оформлену задовго до початку офіційного слідства. Сам Олексій Кучеренко заперечує будь-який вплив підозрюваних на свою діяльність, а розслідування антикорупційних органів називає інформаційно-політичною конструкцією для тиску на керівництво держави.</p><h2 data-block-key="dvagc">Лобізм на «плівках Міндіча» </h2><p data-block-key="cpqlb">Журналісти-розслідувачі отримали та верифікували фрагменти записів кримінального провадження, відомих як «плівки Міндіча». Згідно з цими матеріалами, фігуранти справи «Мідас» Ігор Миронюк (якого в НАБУ називають «смотрящим за Енергоатомом») та колишній виконавчий директор підприємства Дмитро Басов обговорювали можливість використання нардепа Кучеренка для просування власних інтересів через парламентську ТСК та профільний комітет.</p><p data-block-key="fgdva">Як йдеться у статті, розмова між Миронюком та Басовим відбулася 9 липня 2025 року в одному з «бек-офісів» на Саперному Полі після того, як уряд скасував мораторій на виплати підрядникам «Енергоатому», що ставило під загрозу схему відкатів під назвою «Шлагбаум». </p><p data-block-key="82ifj">Автори матеріалу наводять пряму цитату Ігоря Миронюка: «Я зараз, бл***, поговорю з Кучеренком, нехай виносять цю ситуацію на засідання комісії, на комітет, викликають туди бл*** цього дол***ба – виконавця». На це Дмитро Басов відповів: «Може, ми через ТСК, і поговорити про питання законодавчої ініціативи, щоб вони винесли всю цю історію стосовно мораторію». На що Миронюк резюмував: «Я ж до цього і веду, щоби вони далі винесли мораторій».</p><p data-block-key="7do3d">Як пишуть автори статті, ТСК під керівництвом Кучеренка працювала фактично паралельно зі слідством НАБУ, проте у своєму фінальному звіті на 320 сторінок від 30 жовтня 2025 року жодних махінацій в «Енергоатомі» не виявила. </p><p data-block-key="guk6">Критика комісії була зосереджена на «Укренерго», що колишній керівник підприємства Володимир Кудрицький прокоментував так: «Незрозуміло, нащо було марати більше 300 сторінок тексту, щоб записати те, що голові цієї «комісії» надиктував в якості висновків той же Галущенко або якийсь представник ОП…До Міністерства енергетики, Енергоатому, Центренерго, обленерго, інших ТЕЦ (окрім київських) та інших компаній у ТСК жодних претензій нема. Зловживань та державної зради теж не виявлено».</p><p data-block-key="3cg4j"><strong>Читайте також: </strong><a href="https://texty.org.ua/fragments/117479/chlen-pravlinnya-ukrenerho-brext-ne-pidtrymav-halushchenka-pislya-choho-otrymav-problemy-kudryckyj/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Член правління «Укренерго» Брехт єдиний не підтримав Галущенка, попри тиск ОП, й отримав проблеми — Кудрицький</strong></a></p><p data-block-key="ap9h9">У відповідь на запитання журналістів Олексій Кучеренко заперечив факти звернень Миронюка і Басова до нього: «Точно не зверталися… Я не розумів, хто це до останнього моменту. Жодних прохань від них я не отримував. Відповідно, нічого на їхнє прохання не робив, не міг і не став би робити». Також він додав, що «питання мораторію жодного разу не перебувало в полі зору ТСК, яку я очолював».</p><h2 data-block-key="12f2r">Елітна квартира зі знижкою для родини Цукермана</h2><p data-block-key="afve3">Іншим фактом, який дослідили журналісти, став продаж у листопаді 2016 року квартири площею 374 квадратні метри на вулиці Євгена Чикаленка у Києві, де Кучеренко проживав з 1995 року. Як зазначається у розслідуванні, нардеп діяв від імені своєї колишньої дружини Наталії за довіреністю, а покупцем виступила Олена Цукерман — дружина Олександра Цукермана, ще одного фігуранта справи «Мідас». </p><p data-block-key="8igmm">Як йдеться у статті, саме в цьому будинку згодом за президентства Володимира Зеленського було облаштовано один із «бек-офісів», де збирали готівку для хабарів високопосадовцям. Наразі це майно перебуває під арештом.</p><p data-block-key="k0me">Згідно з угодою, вартість нерухомості становила майже 9 мільйонів гривень (близько 340 тисяч доларів). Консультант із нерухомості Євгеній Полунов у коментарі журналістам зазначив, що ціна занижена щонайменше вдвічі: «На мою думку, для визначення орієнтовної вартості одного квадратного метра в цій локації в листопаді 2016 року можна брати орієнтир 1800 доларів. Тобто, ціна квартири, за моїми підрахунками, у 2016 році складала приблизно 673 тисячі доларів». За даними АН «Благовіст», середня вартість такої квартири мала становити 875 тисяч доларів, що свідчить про ймовірну знижку у 50%.</p><p data-block-key="52uf8">Коментуючи журналістам цей продаж, Олексій Кучеренко відповів: «Погана була ситуація на ринку. Катастрофа, ви знаєте, просто катастрофа. Ну, треба було краще продавати. Я безталанний продавець». </p><p data-block-key="5i0e1">Водночас знайомство з Олександром Цукерманом він заперечив, зазначивши, що продавав житло через посередників, але бачив його дружину: «Я з нею пару раз спілкувався, бо я мав консультацію надати, щоб не обдурили там». </p><p data-block-key="avpl3">Журналісти запитали Кучеренка щодо можливого конфлікту інтересів у своїй роботі народного депутата, враховуючи членство в парламентському комітеті та головування в комісії з енергетики з одного боку, та знайомство з деякими фігурантами справи «Мідас» – з другого боку. Нардеп залишив його без прямої відповіді, обірвавши інтерв'ю словами: «Вибачте, ми на цьому розмову про енергетичні проблеми і атомні закінчимо. Дякую вам за увагу». Проте у письмовому запиті згодом зазначив, що конфлікту інтересів у наведених журналістами обставинах не вбачає.</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117640/nazemnyj-robot-dostavyv-400-kilohramiv-dopomohy-zhytelyam-zablokovanoho-sela-na-donechchyni-video/Військові 56-ї бригади Сухопутних військ за допомогою наземного робота доставили 400 кг гуманітарної допомоги в село біля Краматорська. Відео дня на сайті.Thu, 11 Jun 2026 11:35:03 +0000https://texty.org.ua/fragments/117640/nazemnyj-robot-dostavyv-400-kilohramiv-dopomohy-zhytelyam-zablokovanoho-sela-na-donechchyni-video/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Snimok_ekrana_2026-06-11_143122.original.png" alt="Скриншот з відео" width="1205" height="604"/> <figcaption>Скриншот з відео</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="4b6zq">Про це <a href="https://www.facebook.com/share/v/1GDcQ8wVBt/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">інформують</a> Сухопутні війська України. </p><h2 data-block-key="dv2be">Заблокований логістичний маршрут </h2><p data-block-key="asrf0">Село на Донеччині, куди спрямували місію, міститься неподалік Краматорська. Сьогодні туди практично не спроможні доїхати ні волонтерські організації, ні звичайні автівки, оскільки російські окупанти влаштували справжнє полювання на логістичних шляхах. </p><p data-block-key="9k3nv">З огляду на постійну небезпеку для життя людей, командування прийняло рішення задіяти для виконання завдання наземну роботизовану техніку. </p><p data-block-key="fi75r">Перед виходом робота в рейс українські аеророзвідники провели детальну перевірку всього маршруту та відстежували російські дрони.</p><h2 data-block-key="3hmbr">Успіх гуманітарної місії</h2><p data-block-key="fbdb5">Управління цим роботизованим комплексом здійснював військовий із позивним "Змій". Він воює з 2015 року, був зенітником, потім пішов у піхоту, отримав важке поранення на фронті та втратив ногу. Пройшовши повний курс реабілітації, чоловік не залишив службу та перекваліфікувався на оператора безпілотних наземних систем.</p><p data-block-key="a6vd9">Завдяки чітким діям оператора та прикриттю з повітря безпілотна платформа успішно дісталася мети й транспортувала до населеного пункту понад 400 кілограмів цінного вантажу, серед якого були продукти, питна вода, паливо та медикаменти. </p><p data-block-key="41lrk">У Сухопутних військах України наголошують, що впровадження подібних технологічних рішень на лінії фронту дає змогу не лише зберігати життя бійців, а й ефективно допомагати цивільному населенню у повністю відрізаних зонах.</p></div> <div class="block-responsive_iframe"><section class="block-responsive_iframe text-width" > <div class="responsive-iframe-container" style="padding-bottom: 60%;" > <iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=314&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Freel%2F2768807066831057%2F&show_text=false&width=560&t=0" width="560" height="314" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share" allowFullScreen="true"></iframe> </div> <div class="figcaption"></div> </section></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="4b6zq"><strong>Читайте також: </strong><a href="https://texty.org.ua/articles/117607/pevna-stabilizaciya-i-nash-vidstup-poblyzu-pokrovska-yak-zminyvsya-front-iz-seredyny-kvitnya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Певна стабілізація і відступ за Покровськ. Як змінився фронт із середини квітня</strong></a><strong> </strong></p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117639/znyshcheno-50-ha-rodyuchoho-gruntu-ta-ponad-700-derev-na-rivnenshchyni-vykryly-velyku-sxemu-vydobutku-burshtynu-foto/На Рівненщині Нацполіція та ОГП викрили масштабну схему нелегального видобутку бурштину, яку маскували під геологорозвідку. Під час 47 обшуків вилучено понад 52 кг каміння та десятки мотопомп. Подробиці екологічного злочину.Thu, 11 Jun 2026 10:19:28 +0000https://texty.org.ua/fragments/117639/znyshcheno-50-ha-rodyuchoho-gruntu-ta-ponad-700-derev-na-rivnenshchyni-vykryly-velyku-sxemu-vydobutku-burshtynu-foto/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/6a2a5f8746ab6294839280.original.jpg" alt="бурштин" width="3584" height="2004"/> <figcaption></figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="o9d2t">Про це <a href="https://npu.gov.ua/news/motopompy-zamist-heolohorozvidky-natspolitsiia-ta-ohp-vykryly-masshtabnyi-nelehalnyi-vydobutok-burshtynu-na-rivnenshchyni" target="_blank" rel="noopener noreferrer">повідомляє</a> Національна поліція. </p><p data-block-key="1jsbm">Як зазначається, через незаконний видобуток повністю знищено родючий шар ґрунту на площі близько 50 гектарів та пошкоджено сотні дерев. Під час 47 обшуків оперативники та слідчі вилучили обладнання, велику суму готівки та понад 52 кг бурштину. </p><h2 data-block-key="57luq">Схема під прикриттям спецдозволів</h2><p data-block-key="dhk2b">Організатори промислу мали офіційні дозволи на геологічне вивчення бурштиноносних ділянок та розвідувальні роботи. Для цього їм тимчасово надали у користування землі в межах лісових масивів Рівненщини. Проте замість легальних пошукових робіт ділки розгорнули незаконний видобуток для подальшого продажу каміння. </p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/6a2a5f872b647991568143.original.jpg" alt="бурштин" width="3584" height="2012"/> <figcaption></figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="2iul5">За даними слідства, у звітній документації зловмисники занижували фактичні обсяги видобутку, через що державний бюджет втрачав значні кошти від несплати обов’язкових платежів за користування надрами.</p><p data-block-key="d03co">Окрему ланку в цій схемі займали так звані «скупи». Вони купували бурштин без жодних документів про його законне походження та переправляли дорогоцінне каміння за кордон через заздалегідь налагоджені канали експорту.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/6a2a5f8abfb93092220108.original.jpg" alt="бурштин" width="1600" height="1200"/> <figcaption></figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h3 data-block-key="9im1f">Руйнівні технології </h3><p data-block-key="9bt0s">Для намиву каменю ділки застосовували кустарні мотопомпи та технологію гідророзмиву ґрунту. Потужні струмені води вимивали так звану «блакитну землю», піднімаючи бурштин на поверхню. Цей метод є вкрай руйнівним для довкілля: екологи вже зафіксували повне знищення родючого шару землі та понад 700 дерев різних порід на обстежених ділянках.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/6a2a5f8b6112e468665922.original.jpg" alt="бурштин" width="1600" height="1200"/> <figcaption></figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="f93ss">Під час масштабної спецоперації, правоохоронці вилучили 26 кустарних мотопомп та 256 комплектуючих до них, верстати для обробки та очищення каміння, два автомобілі, геологічні карти, чорнові записи, фінансову документацію, понад 29 000 доларів готівкою та 52 кілограми бурштину. </p><p data-block-key="9nhqg">Досудове розслідування триває за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за незаконне видобування бурштину та зловживання службовим становищем. </p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117638/syly-oborony-atakuvaly-chotyry-mosty-u-krymu-ta-na-xersonshchyni/У ніч на 11 червня Сили оборони України атакували дронами автомобільні мости, які з’єднують окупований Крим із Херсонщиною. Пошкоджено об'єкти в районі Армянська та Яни Капу.Thu, 11 Jun 2026 09:31:25 +0000https://texty.org.ua/fragments/117638/syly-oborony-atakuvaly-chotyry-mosty-u-krymu-ta-na-xersonshchyni/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/photo_2026-06-11_09-44-08.original.jpg" alt="Карта: Андрющенко Time" width="1280" height="580"/> <figcaption>Карта: Андрющенко Time</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="bbyfw"> Про це повідомляє моніторинговий канал «<a href="https://t.me/Crimeanwind/101548" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Крымский ветер</a>». </p><p data-block-key="5f7qk">Як зазначається, однією з цілей був автомобільний міст на в’їзді до міста Армянськ з боку Херсонщини. За словами очевидців, міст зазнав пошкоджень, також там загорілися вантажівки. </p><p data-block-key="3egh2">Крім того, був уражений автомобільний міст на в’їзді до Яни Капу з боку Армянська. Є інформація про пожежі в цьому районі. </p><p data-block-key="2a1hk">Водночас колаборант та очільник окупаційної адміністрації РФ на лівобережжі Херсонської області Володимир Сальдо заявив про атаку дронів на мости через Північно-Кримський канал у районі Преображенки та Мирного, автомобільний міст у напрямку Перекоп — Армянськ, а також міст у районі населеного пункту Ставки. </p><div class="embed-container " > <div class="telegram-embed-post"><script async src="https://telegram.org/js/telegram-widget.js?16" data-telegram-post="andriyshTime/60128" data-tme-mode data-width="100%"></script></div> </div> <p data-block-key="9ek1r">За попередніми даними, атака тривала кілька годин — приблизно від опівночі й до ранку.</p><p data-block-key="92c6r">У Севастополі вибухи пролунали в районі Козачої бухти. Також повідомлялося про можливі влучання в районі Комишевої бухти та Стрілецької, де розташовані військові об'єкти окупантів.</p><p data-block-key="155tr">Нагадаємо, що останні кілька днів Сили оборони України двічі атакували автомобільний міст через озеро Сиваш у районі Чонгару, який також з’єднує тимчасово окуповану територію Херсонщини з Кримом. Після цього російські військові облаштували там <a href="https://t.me/radiosvoboda/99167" target="_blank" rel="noopener noreferrer">понтонну переправу</a>. 10 червня українські військові також завдали ударів по мосту між Генічеськом та Арабатською стрілкою. </p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117637/spershu-prozora-mobilizaciya-potim-zhorstkisha-vidpovidalnist-za-uxylennya-butusov/Командир роти БПЛА «Хартія» Юрій Бутусов заявив про необхідність створення прозорої системи мобілізації перед посиленням відповідальності та назвав причини СЗЧ.Thu, 11 Jun 2026 08:41:01 +0000https://texty.org.ua/fragments/117637/spershu-prozora-mobilizaciya-potim-zhorstkisha-vidpovidalnist-za-uxylennya-butusov/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/506937322_30311220948491479_3118216514613910224.original.jpg" alt="Юрій Бутусов/Фейсбук" width="1290" height="963"/> <figcaption>Юрій Бутусов/Фейсбук</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="umgzw">Про це <a href="https://censor.net/ua/resonance/4007664/vygidno-lovyty-svoyih-nevygidno-nayimaty-chujyh-chomu-ukrayina-ne-zaluchaye-tysyachi-inozemtsiv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a> командир роти БПЛА 23 штурмового полку в складі 2-го корпусу Нацгвардії "Хартія" Юрій Бутусов. </p><p data-block-key="92khn">На його думку, нинішній системі мобілізації бракує системності, а врегулювання законодавчих прогалин є першочерговим завданням для держави.</p><h2 data-block-key="evocu">Проблеми мобілізаційного законодавства</h2><p data-block-key="a5s89">Військовослужбовець наголосив, що очікувані законодавчі зміни мають усунути чинні суперечності, які заважають сприймати мобілізаційні процеси як єдиний і злагоджений комплекс дій. Без розв'язання внутрішніх проблем адміністративний чи кримінальний тиск не дасть бажаного результату.</p><p data-block-key="bc32i"><strong>Читайте також: </strong><a href="https://texty.org.ua/fragments/117636/skilky-skarh-na-diyi-tck-otrymav-lubinec-z-pochatku-roku-i-yaki-porushennya-najposhyrenishi/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Скільки скарг на дії ТЦК отримав Лубінець з початку року і які порушення найпоширеніші</strong></a></p><p data-block-key="2lnju">«Відповідальність за ухилянство треба посилити після того, як держава розробить якусь зрозумілу і прозору систему мобілізації. Ми чуємо, що Міністерство оборони готує новий закон про мобілізацію або нові правила зміни про мобілізацію. Я сподіваюся, що там будуть закриті ті проблемні моменти, які насправді не дозволяють розглядати мобілізацію в Україні як систему», — пояснив командир.</p><h2 data-block-key="3k7sf">Чинники самовільного залишення частини</h2><p data-block-key="anjkb">Окрему увагу Юрій Бутусов звернув на проблему самовільного залишення частини (СЗЧ), зауваживши, що мотивація бійців буває різною. Порушниками закону часто стають не через небажання захищати країну, а через внутрішні конфлікти всередині підрозділів або відсутність підтримки з боку керівництва.</p><p data-block-key="6saud">«Бувають і ухилянти, бувають і правопорушники, бувають люди, які насправді просто не хочуть служити. Але велика кількість людей серед бійців військових, які в статусі СЗЧ, це абсолютно гідні громадяни, яким просто не пощастило з колективом, з командирами на якомусь етапі, з ситуаціями, в які вони потрапили, які трохи заплуталися або не знайшли у своїх командирів адекватного рішення. І таке буває на війні, в деяких частинах це дуже розповсюджено», — додав військовий.</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117636/skilky-skarh-na-diyi-tck-otrymav-lubinec-z-pochatku-roku-i-yaki-porushennya-najposhyrenishi/За п'ять місяців 2026 року Офіс омбудсмана отримав понад 3000 скарг на ТЦК. Дмитро Лубінець заявив, що реальна кількість порушень утричі більша.Thu, 11 Jun 2026 07:18:30 +0000https://texty.org.ua/fragments/117636/skilky-skarh-na-diyi-tck-otrymav-lubinec-z-pochatku-roku-i-yaki-porushennya-najposhyrenishi/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/9c5a827a557fd8e24947e6997b3c47d3.original.webp" alt="У квітні Лубінець повідомив про порушення прав людини в Ужгородському РТЦК" width="900" height="450"/> <figcaption>У квітні Лубінець повідомив про порушення прав людини в Ужгородському РТЦК</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="su013">Про це уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив в інтерв'ю <a href="https://www.youtube.com/watch?v=LylW-aBfIzE" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Радіо Свобода</a>. </p><p data-block-key="6sna8">За його словами, до цього числа входять тільки прямі скарги громадян і не враховуються ті порушення, які виявили самі працівники Офісу омбудсмана.</p><p data-block-key="f7343">«Тобто цю цифру можна сміливо множити на три, як мінімум. Це, наприклад, ми отримуємо інформацію з засобів масової інформації, з соціальних мереж, зі свідчень людей, які не можуть до мене звернутись щодо конкретного випадку», — пояснив Дмитро Лубінець.</p><p data-block-key="8iih7">Для порівняння, за увесь 2025 рік до Офісу омбудсмана зі скаргами звернулися 6127 разів. Скарги здебільшого стосуються таких порушень: застосування сили, використання балаклав, знімання знаків розрізнення військовими ТЦК. </p><p data-block-key="8s1g9">Дмитро Лубінець заявив, що озвучував інформацію про системні порушення кожному міністру оборони, каденцію якого він застав на посаді уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Лубінець обіймає цю посаду з 1 липня 2022 року. — Ред.). І наголосив, що раніше, у 2023-2024 роках, він не надавав стільки розголосу випадкам порушень прав з боку військовослужбовців ТЦК, але це не показало результату.</p><p data-block-key="at8mp"><strong>Читайте також: </strong><a href="https://texty.org.ua/fragments/117611/blyzko-7-mobilizovanyx-mayut-pravo-na-vidstrochku-yake-ne-vraxuvaly-vijskova-ombudsmanka/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Близько 7% мобілізованих мають право на відстрочку, яке не врахували, — військова омбудсманка</strong></a></p><p data-block-key="4ul35">«І я вважаю, що я зробив помилку. Тому що я робив свідомо, на мій погляд, ефективно юридичну свою роботу. Я брав документи, їх напрацьовував, я їх відправляв, вимагав в юридичному плані реакції. Ми організовували купу закритих нарад із представниками Міноборони, командуванням Сухопутних військ, правоохоронного сектору. І виявилось, що єдина система, яка може впливати – це публічність», — підсумував омбудсман. </p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117634/na-trasi-kyyiv-chop-pochaly-doslidzhuvaty-shlyaxy-dykyx-tvaryn-dlya-choho-ce-potribno-foto/Як допомогти тваринам безпечно перетинати дороги: стартували дослідження на трасі Київ–Чоп.Wed, 10 Jun 2026 14:05:51 +0000https://texty.org.ua/fragments/117634/na-trasi-kyyiv-chop-pochaly-doslidzhuvaty-shlyaxy-dykyx-tvaryn-dlya-choho-ce-potribno-foto/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/grid1.original.jpg" alt="Експерти WWF-Україна досліджують одну із ділянок міжнародної траси М06 Київ–Чоп (© WWF-Ukraine)" width="1280" height="960"/> <figcaption>Експерти WWF-Україна досліджують одну із ділянок міжнародної траси М06 Київ–Чоп (© WWF-Ukraine)</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="c6zaq">Про це <a href="https://wwf.ua/?21053891/wwf-ukraina-rozpochynaie-doslidzhennia-mihratsiinykh-korydoriv-dykykh-tvaryn-uzdovzh-trasy-kyivchop" target="_blank" rel="noopener noreferrer">повідомляє</a> пресслужба WWF-Україна.</p><p data-block-key="q872">Експерти вже здійснили перший виїзд у Карпатський регіон, де оцінили ділянки міжнародної траси М06 Київ — Чоп, які перетинають цінні природні ландшафти. </p><p data-block-key="50rc6">Науковці шукають конкретні місця, де тварини найчастіше переходять дорогу, щоб у майбутньому облаштувати там спеціальні переходи. Це дозволить звірам безпечно мандрувати, а людям — уникати аварій на високій швидкості.</p><h2 data-block-key="6vlhi">Невидимі стіни </h2><p data-block-key="knes">Як пояснюють природоохоронці, для диких тварин велика траса стає раптовою та непереборною стіною. Багато видів не можуть жити в межах лише одного лісового масиву. Великі рідкісні ссавці, як-от бурий ведмідь чи євразійська рись, регулярно долають значні відстані у пошуках їжі та партнерів для розмноження.</p><p data-block-key="e3gv1">Коли на їхньому шляху з’являється дорога з інтенсивним рухом, тварини опиняються у пастці. Вони змушені або ризикувати життям на асфальті, або повністю відмовитися від звичного маршруту. Через таку ізоляцію окремих популяцій збіднюється їхній генофонд, що негативно впливає на природний добір. Водночас суттєво зростає ризик ДТП, які є смертельно небезпечними і для лісових мешканців, і для водіїв.</p><h2 data-block-key="2vf68">Завдання проєкту GRID</h2><p data-block-key="a445l">Сучасне транспортне планування європейського зразка передбачає створення дружньої до природи інфраструктури. Це підхід, за якого автомобільні траси проєктуються як частина навколишнього ландшафту, а не як ізолюючий бар'єр. </p><p data-block-key="22r04">На практиці це реалізують через будівництво екодуків (зелених мостів чи тунелів), адаптацію наявних мостів і водопропускних споруд, а також встановлення захисних огороджень, які спрямовують тварин до безпечних місць перетину.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/4_grid_ua.original.jpg" alt="Екодук над трасою. Національний парк Банф, Альберта, Канада (© naturepl.com / SCOTLAND: The Big Picture / WWF)" width="1200" height="800"/> <figcaption>Екодук над трасою. Національний парк Банф, Альберта, Канада (© naturepl.com / SCOTLAND: The Big Picture / WWF)</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="8q9s7">Перший польовий виїзд на трасу Київ — Чоп став стартом великої роботи, адже попереду на команду WWF-Україна чекають дослідження на восьми пілотних ділянках у Карпатах та на Поліссі. Зібрана інформація допоможе зафіксувати характеристики інфраструктури, які вже зараз впливають на екологічну сполучність простору. </p><p data-block-key="2sffa">За результатами проєкту GRID експерти підготують пропозиції щодо вдосконалення української нормативної бази та створять конкретні рекомендації, які допоможуть інтегрувати природоорієнтовані рішення у майбутні інфраструктурні проєкти відбудови України.</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117632/yak-rosiya-namahayetsya-nalashtuvaty-chexiv-proty-ukrayinciv-rezultaty-novoho-doslidzhennya-textyorgua/Дезінформація працює як отрута. Її дія часто непомітна на початку, але якщо вчасно не знайти протиотруту, наслідки можуть виявитися незворотними. Найшвидше ця отрута проникає через уже наявні тріщини в суспільстві: внутрішні конфлікти, політичну поляризацію, невдоволення урядом чи керівництвом ЄС, економічну тривогу або культурне роздратування, пов’язане з ліберальними змінами.Wed, 10 Jun 2026 13:35:00 +0000https://texty.org.ua/fragments/117632/yak-rosiya-namahayetsya-nalashtuvaty-chexiv-proty-ukrayinciv-rezultaty-novoho-doslidzhennya-textyorgua/Политика<![CDATA[<div class="block-richtext"><p data-block-key="285wa">Про те, як ця отрута працює у Чехії, говорили в Києві під час презентації дослідження Texty.org.ua <a href="https://texty.org.ua/projects/117534/x/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Як російська дезінформація проникає в чеський інформаційний простір»</a>. Наша команда дослідила, які російські наративи поширюють російські проксі-медіа — низькоякісні сайти та коментарі на YouTube, що ретранслюють або підсилюють російську дезінформацію.</p><p data-block-key="2k35o">Це дослідження не лише окреслює карту російського впливу в Чехії, а й може стати основою для подальших дій — зокрема для ефективнішої протидії російській пропаганді та дезінформації. Презентація в Києві стала початком ширшої розмови: наприкінці червня результати цього дослідження планують представити на конференції в чеському парламенті.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/DSC_5414.original.jpg" alt="Презентація дослідження «Як російська дезінформація проникає в чеський інформаційний простір» у Києві" width="3680" height="2456"/> <figcaption>Презентація дослідження «Як російська дезінформація проникає в чеський інформаційний простір» у Києві</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="285wa"><strong>Російська пропаганда — це система</strong></h2><p data-block-key="acptk">Один із головних висновків дослідження: проросійська пропаганда в Чехії — це не серія випадкових інформаційних атак, а системна й тривала робота з наповнення інформаційного простору потрібними Кремлю сенсами. Для такої пропаганди важливі безперервність і повторюваність: Росія роками просуває одні й ті самі великі меседжі, підлаштовуючи їх під локальний контекст.</p><p data-block-key="38k7i"><i>«Мета цієї системи — не обов’язково зробити суспільство проросійським. Часто достатньо зробити його втомленим, роздратованим, недовірливим і байдужим, а відтак сприйнятливим до ворожих наративів»,</i> — говорить співавторка дослідження та програмна директорка Фундації Пилипа Орлика Ярина Ясиневич.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/DSC_5320.original.jpg" alt="Ярина Ясиневич — програмна директорка Фундації Пилипа Орлика (праворуч)" width="3680" height="2456"/> <figcaption>Ярина Ясиневич — програмна директорка Фундації Пилипа Орлика (праворуч)</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="tz8ws">Один зі способів такого підлаштування — проксі-медіа, які маскують російські наративи під локальний контент. Керівник дослідження Сергій Міхальков пояснив, що поява цих ресурсів стала однією з відповідей Росії на обмеження ЄС проти головних російських пропагандистських каналів.</p><p data-block-key="5hr08"><i>«Після того, як Європейський Союз наклав обмеження на головні російські пропагандистські інформаційні канали, вони почали шукати інші шляхи. Створення таких проксі-сайтів — один із них. Це адаптація, маскування під локальний контент і ефект підсилення»,</i> — сказав Міхальков.</p><p data-block-key="6ecaj">За його словами, саме тому так звані сайти-сміттярки не варто сприймати як щось маргінальне й неважливе. Частина з них працює не лише на людську аудиторію, а й на інформаційну екосистему загалом — зокрема на дані, з яких навчаються моделі штучного інтелекту.</p><p data-block-key="9fbhh"><i>«Частина цих сайтів задіяна в мережі Pravda. Вони наповнюються для того, щоб моделі штучного інтелекту, які навчаються на корпусах даних, також отримували звідти підсилення наративів»,</i> — зазначив він.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/DSC_5342.original.jpg" alt="Керівник відділу дослідження російської дезінформації у Texty.org.ua, один із авторів дослідження Сергій Міхальков (ліворуч)" width="3680" height="2456"/> <figcaption>Керівник відділу дослідження російської дезінформації у Texty.org.ua, один із авторів дослідження Сергій Міхальков (ліворуч)</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="285wa">Медіаюрист і заступник директорки Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай також звернув увагу, що в умовах поширення штучного інтелекту важливо думати не лише про людську аудиторію, а й про те, які джерела бачать пошукові системи та ШІ-моделі.</p><p data-block-key="437g9"><i>«Одна з речей, яку держава може робити навіть малими ресурсами, — це адаптація сайтів для штучного інтелекту. І це треба було робити вже вчора»,</i> — сказав Розкладай.</p><h2 data-block-key="1vd51"><strong>Найпопулярніші наративи про Україну</strong></h2><p data-block-key="47el">Найстійкішим і найпоширенішим у проаналізованих чеських медіа виявився наратив про те, що Україна нібито програє війну, а Росія виграє.</p><p data-block-key="dkma3"><i>«Цей наратив Росія просуває системно й послідовно. Він не лише домінує в російському інформаційному середовищі, але й проштовхується в інформаційні системи інших країн, зокрема європейських»,</i> — пояснив Сергій Міхальков.</p><p data-block-key="74ttd">Практична мета цього меседжу — посіяти сумнів у доцільності подальшої підтримки України. Якщо Україна нібито все одно програє, допомога їй починає виглядати не як внесок у безпеку Європи, а як марнування ресурсів.</p><p data-block-key="4aor0">Ще один популярний наратив — ЄС і Британія нібито затягують війну в Україні. У російській логіці викладу подій саме вони «підштовхують Україну воювати до останнього українця», блокують переговори й перетворюють війну на власний політичний проєкт. За словами Міхалькова, це важлива зміна, адже раніше головним зовнішнім ворогом у кремлівській пропаганді були США, а тепер, зокрема, у чеському сегменті дедалі помітнішими ворогами стають Брюссель і Лондон — центри підтримки, які залишаються критично важливими для України.</p><p data-block-key="dc5g4">Також російські пропагандисти часто згадували про Дональда Трампа. Зокрема, після його інавгурації проросійські медіа в Чехії демонстрували сплеск надій на те, що новий президент США домовлятиметься з Путіним і тиснутиме на Україну, щоб вона прийняла російські умови. Коли ж у риториці Трампа з’являлася критика Росії, тон цих медіа змінювався.</p><p data-block-key="e25m2"><i>«Ми зіставили наші дані з чеських сайтів і побачили: коли була команда з Кремля критикувати Трампа, він критикувався по всіх медіа, які афілійовані з Росією, контролюються Росією або поширюють російську пропаганду»,</i> — розповів Сергій Міхальков.</p><p data-block-key="7a8p4">Серед інших помітних наративів — «жорстокість і злочини України», мінімізація українських воєнних успіхів, твердження про «проксі-війну» ЄС і Британії проти Росії, а також тези про «ерозію демократії» та «традиційних цінностей» у Європі. Як пояснює Міхальков, коли українські успіхи неможливо повністю замовчати, російські проксі-медіа намагаються зменшити їхнє значення: мовляв, удар був не таким результативним, як спершу повідомлялося, а сама Україна лише провокує ескалацію. Так майбутні російські атаки подаються вже не як продовження агресії, а як «відповідь».</p><h2 data-block-key="bro64"><strong>Українські біженці — удар по болючих точках</strong></h2><p data-block-key="eodu5">Одна з найчутливіших тем у чеському інформаційному просторі — міграція. Вона працює в Чехії, як і в інших європейських країнах, бо зачіпає реальні страхи суспільства: безпеку, соціальні виплати, навантаження на освіту й медицину, конкуренцію на ринку праці.</p><p data-block-key="9pmgk">Російська пропаганда активно розкручує окремий наратив про українських біженців, де їх описують як тягар для європейських суспільств: мовляв, вони забирають ресурси, перевантажують медицину й освіту, претендують на соціальну допомогу і погіршують життя місцевих мешканців.</p><p data-block-key="42h42"><i>«Один із улюблених російських наративів — міграція. Він має локальний характер і присутній у багатьох країнах. По суті, для кожного суспільства це болюча точка, і Росія її роздмухує»</i>, — зазначив Сергій Міхальков.</p><p data-block-key="adsim">Під час презентації дослідження Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Любош Весели навів приклад, як така пропаганда працює на рівні повсякденних розмов.</p><p data-block-key="av0n9"><i>«У маленькому чеському селі люди скаржилися на українських біженців, хоча не могли навести жодного конкретного прикладу. А коли згадали українця із сусіднього села, сказали: він працює, допомагає людям, його діти ходять до школи, дружина теж працює, він хороший, хай залишається. Це добре показує, як пропаганда створює загальний страх, навіть коли особистий досвід людей йому суперечить»,</i> — розповів Любош Весели.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/9-1024x576.original.jpg" alt="Любош Весели — Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні (у центрі)" width="1024" height="576"/> <figcaption>Любош Весели — Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні (у центрі)</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="285wa">За словами Сергія Міхалькова, саме в цьому й небезпека таких наративів: пропаганда не вигадує тривогу з нуля, а підхоплює реальні страхи й підштовхує аудиторію до потрібного Кремлю висновку. У цьому випадку — що українці є проблемою, підтримка України стала тягарем, а Європа нібито має насамперед «зайнятися собою».</p><h2 data-block-key="5idtk"><strong>Чому це не лише питання свободи слова</strong></h2><p data-block-key="4n1v9">Одна з головних проблем у протидії російській дезінформації — те, що вона часто прикривається мовою демократичних свобод. Росія намагається використовувати свободу слова не для дискусії, а для виправдання агресії й підриву довіри до демократичних інституцій. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич під час дискусії наголосив, що інформація, маніпуляція фактами та пропаганда давно стали для Росії зброєю.</p><p data-block-key="ckku"><i>«Перед тим, як рушають танки, працює пропаганда. Так було за часів нацистської Німеччини, так само діє і путінська Росія. Спочатку словами готують ґрунт для агресії, а вже потім приходить зброя»,</i> — сказав Зварич</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/zvarich.original.jpg" alt="Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич долучився до презентації дослідження в онлайн-форматі" width="1024" height="576"/> <figcaption>Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич долучився до презентації дослідження в онлайн-форматі</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="285wa">Народний депутат і історик Володимир В’ятрович також наголосив, що російський інформаційний вплив не можна розглядати лише в категоріях freedom of speech. Йдеться не про «альтернативну думку», а про інструмент війни.</p><p data-block-key="2mach"><i>«Це не про свободу висловлювання, це про зброю. Це про те, що інформація використовується як зброя. Якщо розглядати це лише в контексті дотримання демократичних свобод, то в Росії руки просто розв’язані»,</i> — сказав В’ятрович.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/vyatrovich.original.jpg" alt="Володимир В’ятрович — народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики (ліворуч))" width="1024" height="576"/> <figcaption>Володимир В’ятрович — народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики (ліворуч))</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="nqj0i"><strong>Чому чеський кейс важливий не лише для Чехії</strong></h2><p data-block-key="74e4q">Чеський політолог Ян Шір звернув увагу, що дослідження Texty.org.ua фактично виконало роботу, яку мали б робити чеські дослідники й контррозвідка.</p><p data-block-key="5rc35"><i>«Дякую українським колегам, дослідникам, бо те, що вони зробили, — це справа для чеських дослідників і контррозвідки. Ви зробили цю роботу за нас»,</i> — сказав Ян Шір.</p><p data-block-key="eum7i">Водночас, за його словами, проблема не обмежується так званими сайтами-сміттярками чи коментарями під відео в YouTube. Небезпека починається тоді, коли наративи з маргінального середовища просочуються в медіа, політичні заяви й повсякденну мову публічної дискусії.</p><p data-block-key="5qqra"><i>«Мені було б дуже цікаво прочитати схожий аналіз, зроблений по мейнстримних медіа. Я дуже боюся, що ці результати не були б іншими»,</i> — зазначив політолог.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/shir.original.jpg" alt="Чеський політолог Ян Шір долучився до обговорення дослідження в онлайн-форматі" width="1024" height="576"/> <figcaption>Чеський політолог Ян Шір долучився до обговорення дослідження в онлайн-форматі</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="nqj0i"><strong>Як протидіяти російським впливам</strong></h2><p data-block-key="8mmhc">За словами керівника Центру стратегічних комунікацій Ігоря Солов’я, універсальної «пігулки» від російської дезінформації та пропаганди не існує. Працює не один інструмент, а поєднання дій: обмеження майданчиків для російських пропагандистів, якісна альтернатива російському контенту й системний розвиток медіаграмотності.</p><p data-block-key="eoek4"><i>«Інформаційна війна — це процес, який не має початку і не має кінця. Він буде існувати до того часу, поки в нас існує такий сусід»,</i> — наголосив Соловей.</p><p data-block-key="dg3of">Окремо він говорив про потребу міжнародної координації. Кожна країна може боротися з російською пропагандою окремо, але ефективнішою відповідь стає тоді, коли держави діють разом.</p><p data-block-key="fpdae">Водночас, за його словами, самої оборони недостатньо. Демократичним країнам потрібен не лише «когнітивний щит», а й «когнітивний меч» — здатність діяти активніше, заходити в інформаційний простір противника й пропонувати власний порядок денний.</p><p data-block-key="f84qq"><i>«Якщо лише захищатися, в інформаційній війні перемоги не буде. Ефективна оборона може бути не тільки глухою, а й активною. Активно оборонятися означає також заходити на територію противника, працювати з його інформаційним простором і пропонувати свою повістку»</i>, — сказав Соловей.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/DSC_5380.original.jpg" alt="Ігор Соловей — керівник Центру стратегічних комунікацій (у центрі)" width="3680" height="2456"/> <figcaption>Ігор Соловей — керівник Центру стратегічних комунікацій (у центрі)</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="nqj0i">Заступниця директора Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Юлія Янчук наголосила, що сучасна російська дезінформація використовує не лише медіа, а й технологічну інфраструктуру: соціальні мережі, алгоритми платформ і контент, згенерований штучним інтелектом.</p><p data-block-key="b7158"><i>«Росія використовує соціальні мережі, алгоритми платформ і контент, згенерований штучним інтелектом, щоб підірвати довіру до України, зменшити підтримку західних країн та дестабілізувати демократичні інституції. Жодна країна не може вирішити це самостійно — необхідна міжнародна співпраця, обмін даними та досвідом заради стійкості наших суспільств»,</i> — каже Янчук.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/DSC_5401.original.jpg" alt="Юлія Янчук — заступниця директора Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України" width="3680" height="2456"/> <figcaption>Юлія Янчук — заступниця директора Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="nqj0i"><strong>Що далі</strong></h2><p data-block-key="9775e">Учасники дискусії зійшлися на тому, що російська дезінформація — це не проблема лише України, а інструмент війни проти демократичного світу. Вона працює через страх, втому, внутрішні конфлікти, недовіру до інституцій і бажання простих відповідей на складні питання.</p><p data-block-key="1pi6r">Саме тому відповідь не може зводитися лише до спростування фейків. Потрібні системні дослідження, постійний моніторинг, робота з платформами, розвиток медіаграмотності, якісний альтернативний контент, міжнародна координація та готовність діяти на випередження.</p><p data-block-key="1cati">Голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук підкреслив стратегічне значення таких досліджень.</p><p data-block-key="lkon"><i>«Захоплення культурного простору та умів еліт завжди було для Москви не менш важливим, ніж захоплення територій. Саме тому Фундація Пилипа Орлика підтримала це дослідження — ворожу пропаганду треба виявляти, досліджувати і протидіяти їй»,</i> — сказав Артем Миколайчук.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Artem_Mikolaychuk_2.original.jpg" alt="Артем Миколайчук — голова правління Фундації Пилипа Орлика" width="1600" height="1067"/> <figcaption></figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="qrx69">Посол Чехії в Україні Любош Весели підсумував це як спільне завдання України й Чехії:<i> «Це наша спільна боротьба. Нам потрібно більше контактів і більше конкретних пропозицій, що ми можемо робити разом».</i></p><p data-block-key="43rce">Презентація в Києві стала початком ширшої розмови: наприкінці червня дослідження Texty.org.ua планують представити також у Чехії — зокрема на конференції в чеському парламенті.</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117631/yak-ukrayinci-stavlyatsya-do-vidomyx-vijskovyx-opytuvannya/Опитування КМІС: командувач СБС Роберт Бровді очолив рейтинг довіри серед військових діячівWed, 10 Jun 2026 13:09:31 +0000https://texty.org.ua/fragments/117631/yak-ukrayinci-stavlyatsya-do-vidomyx-vijskovyx-opytuvannya/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/619645856_1234128605483159_8866112928954766091_.original.jpg" alt="Фото ілюстративне. Джерело: фейсбук Роберта Бровді" width="960" height="720"/> <figcaption>Фото ілюстративне. Джерело: фейсбук Роберта Бровді</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="m86zt">Найбільший баланс довіри з-поміж діячів зі сфери оборони отримав командувач Сил безпілотних систем Збройних Сил України Роберт (Мадяр) Бровді, свідчать <a href="https://kiis.com.ua/?lang=ukr&amp;cat=reports&amp;id=1616&amp;page=1" target="_blank" rel="noopener noreferrer">результати</a> опитування. </p><h2 data-block-key="9du80">Хто у топі</h2><p data-block-key="a4fk8">Роберту Бровді 70% респондентів довіряють, 7% не довіряють, а баланс становить +63%. Послу України у Великій Британії, колишньому головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному 73% довіряють, 21% не довіряють, баланс становить +52%. </p><p data-block-key="6debe">Голова Офісу президента, ексочільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов отримав такі результати: 70% довіряють, 22% не довіряють, баланс становить +48%. </p><p data-block-key="d7u8n">Далі йде командир третього армійського корпусу Андрій Білецький, якому довіряють 49%, не довіряють – 12%, а баланс, відповідно, становить +38%. </p><p data-block-key="1ka3k"> Головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському довіряють 52%, не довіряють – 36%, баланс становить +16%. </p></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Snimok_ekrana_2026-06-10_160304.original.png" alt="Таблиця: КМІС" width="848" height="832"/> <figcaption>Таблиця: КМІС</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="1l40g">Запит на військових</h2><p data-block-key="7tshv">Соціологи вказують, що, на відміну від політиків, серед списку діячів зі сфери оборони всі мають позитивний баланс довіри-недовіри. </p><p data-block-key="ol69">Як зазначається у дослідженні, це відображає істотний запит громадськості бачити успішних військових діячів на чолі держави після війни. </p><p data-block-key="3sod4">Утім, додають соціологи, йдеться про запит зараз, в умовах війни, коли актуалізованою є потреба у лідері-«національному захиснику». </p><p data-block-key="qu47">Проте якщо війна завершиться на сприятливих для України умовах і якщо буде тривала підготовка до виборів, тоді запит громадськості може змінитися на користь реформаторів. </p><p data-block-key="apoiu"><i>Опитування проводилось з 7 травня до 3 червня за власною ініціативою КМІС. Соціологи опитали телефоном 1015 українців віком від 18 років, що проживають на підконтрольних Україні територіях. </i></p></div>]]>